Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо впровадження інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах
Головна мета інклюзивної школи – дати всім учням можливість повноцінного соціального життя, активної участі в житті колективу, забезпечуючи взаємодію учасників групи, турботу одне про одного як членів співтовариства.
Завдання інклюзивної освіти полягає в організації навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей; розробці системи надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами; створенні позитивного клімату в шкільному середовищі.
Доцільним у процесі планування роботи загальноосвітнього закладу щодо впровадження інклюзивної освіти на наступний навчальний рік є дотримання:
- нормативно-правової бази:
- Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства»;
- «Про реабілітацію інвалідів в Україні»;
- Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
- Концепції розвитку інклюзивного навчання;
- Програм, наказів, розпоряджень у галузі інклюзивної освіти тощо;
- трактування понять «інклюзивної освіти», як системи освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу;
- «інтеграції», як процесу введення дітей з особливими освітніми потребами в загальний освітній простір;
- «дітей з особливими освітніми потребами», як учнів, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми;
- «інклюзивної школи», як закладу освіти, який відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей;
- особистісно-орієнтованої моделі навчання:
- вчителі визнають, що кожна дитина розвивається у власному темпі і має індивідуальні особливості;
- вчителі діють, перш за все, як помічники (фасилітатори), а лише потім як викладачі;
- навчання – це постійний процес;
- учням пропонуються конкретні навчальні завдання з відомим багажем досвіду;
- навчання в школі надихає на нові досягнення і приносить задоволення;
- учні активно залучаються до розв’язання проблем і планування;
- наголос робиться на розумінні основних понять;
- вчителі створюють навчальні ситуації, орієнтовані на прямий досвід, суспільні взаємодії та дослідження;
- вчителі сприймають запитання дітей і скеровують їхнє мислення за допомогою запитань, що потребують розгорнутої відповіді;
- учні працюють парами і малими групами;
- батьки розглядаються як перші вчителі та партнери;
- спілкування з сім’ями починається на початку навчального року і продовжують до закінчення закладу;
- наступних рекомендацій:
- продовжити систематичне обговорення питань стосовно інтегрованого та інклюзивного навчання на нарадах, семінарах (орієнтовні теми: «Інклюзивна освіта: проблеми та перспективи», «Уроки Доброти і Милосердя», «Школа – зручна для всіх», «Дивись на нас, як на рівних»);
- співпрацювати з представниками реабілітаційних центрів, соціальних служб, медичних установ;
- відвідувати заходи, на яких розглядаються питання щодо особливостей організації навчально-виховного процесу для дітей з особливими освітніми потребами;
- включати в плани методичних об’єднань питання щодо специфіки роботи з дітьми з особливими потребами (результатами засідань можуть бути методичні рекомендації, буклети, бюлетні, інформаційні листівки);
- створити творчі групи вчителів або міждисциплінарні команди, до складу яких входили б психолог, соціальний педагог, класні керівники;
- зробити добірку спеціальних програм та підручників, наочних та дидактичних матеріалів, підшивки газет, журналів;
- поповнювати інформаційний розділ «Радимо прочитати, ознайомитись» на стенді «Методичний куточок» матеріалами про інклюзивне та інтегроване навчання;
- використовувати в роботі схему «Діти з особливими потребами»: